Колекціоную досвіди

В Україні дощить. Якщо ви водій, знизьте свою звичну швидкість на 10-20 кілометрів. По місту не перевищуйте 60, на прямій їдьте не більше сотні. Завжди в дощову погоду (а також в похмурі дні, в туман та снігопад) вмикайте ближнє світло.

Чому треба їхати повільніше? По-перше, погана оглядовість і збільшений гальмівний шлях можуть завадити вам ефективно зреагувати на якусь раптову ситуацію. Я на початку своєї водійської кар"єри (років у 15) мав цікавий досвід: літом мене розвернуло на дорозі, немов там була ожеледь. Рівний новий асфальт, поворот на 90 градусів, швидкість десь 30 км. І рраз - я вже стою задом в напрямку руху. Добре що діло було в селі і ніяких машин навколо. Ось що  значить мокрий асфальт!

По-друге, аквапланування. На швидкості понад 100 км калюжа глибиною пару сантиметрів може за долю секунди викинути вас з траси в найближче дерево, в зустрічну машину, перевернути на дах. Причина - колеса втрачають контакт з асфальтом, авто стає некерованим. І ви тут нічого не зробите, ані АБС, ані АРБ, ані ваші вправні рухи з коробкою передач вже не допоможуть.

Я колись бачив наслідки такої аварії в Кривому Розі - весільний котреж на окружній дорозі влетів у веееелиииику калюжу (хоча дощ був кілька годин перед тим і асфальт всюди вже висох - в тому місці просто не було водостоку, калюжа там могла сохнути днями). 600-й мерс з нареченими не знаю яким чином перевернуло на дах. Двоє з чотирьох пасажирів загинули. Ось знайшов вам фотку з наслідками аквапланування: пригадайте про неї, коли захочете розігнатися по дощу:



Будьте обережні! І перешліть цей лінк вашим знайомим, які нещодавно за кермом!

П.С. На тему наштовхнув пост Козака.
П.П.С. 9-15 листопада в Україні відбудеться Тиждень безпеки дорожнього руху. Я беру участь!

Класна акція з популяризації велосипедів:

За останній місяць ціна скрапленого газу на автозаправках впала приблизно на 25% - з 4,10 до 3,15 грн. Десь така ж динаміка з ціною на бензин. А це означає, що якщо вас мінімум двоє і у вас є машина, то найдешевший спосіб подорожувати Україною для вас - авто.

Автомобіль vs. залізниця

Проїзд за маршрутом Івано-Франківськ - Київ (600 км)	авто газ	авто А95	потяг
1 пасажир	152 грн	192 грн	102 грн
2 пасажири	152 грн	192 грн	204 грн
3 пасажири	172 грн	212 грн	306 грн
4 пасажири	192 грн	232 грн	408 грн

Як відомо, для боротьби з аварійністю на дорогах Міністерство внутрішніх справ практикує ротацію співробітників автоінпекції між регіонами. Це коли кількадесят людей і машин з одної області на місяць приїздять патрулювати якусь іншу, і навпаки. Кажуть, що такі патрульні майже не беруть хабарів та ставлятсья до своїх обов'язків відповідальніше за місцевих. В Києві стався яскравий приклад такого ставлення.

23 травня 2008 р. екіпаж ДАІ, що приїхав боротися з київськими аваріями аж з Одеси, сам став причиною ДТП. Міліціонери грубо пошурили правила дорожнього руху, виїхавши на зустрічну смугу, де зіткнулися з іншою машиною. Перше, що зробив водій в погонах після зіткнення - зняв номери зі своєї машини. Ніхто з працівників МВС ані на місці, ані пост фактум не коментував обставини події, що робить їхню провину беззаперечною.

"Якщо вже менти виїжджають на зустрічну смугу на підйомі, то я не знаю, як в цій країні взагалі можна їздити!", - заявив один зі свідків цієї аварії. Я не маю чого додати.

Cюжет ТСН доступний за цим лінком.

Сьогодні анонімна команда добродушних людей започаткувала проект "Народна автоінспекція". Це своєрідна форма громадського активізму, настояна на сучасних комунікаційних технологіях та громадянській журналістиці. Якщо в двох словах, то ми з вами дружно фотографуємо прояви автомобільного хамтсва або відвертого неподобства, записуємо номери та місце події, і прямо з телефона публікуємо це на колективному блозі nai_ua. Далі будуть встановлені імена "героїв", після чого їх знайде справедлива кара. Яка саме - поки що невідомо. Як мінімум - публічний осуд, який відобразиться в результатах пошуку в Google за їхніми іменами або назвами компаній.

Читайте правила проекту та долучайтеся до його тестування та вдосконалення!

Ледь не забув про те, що наближається День Землі. Якщо у вашій хаті досі стоять лампочки розжарювання - то я дивуюся. Енергоощадні лампи в 5 разів економніші, не нагрівають повітря і дають значно краще світло! Коли на вихідних будете в супермаркеті - не забудьте придбати. Ми користуємося такими вже понад рік, і дуже задоволені.

Цим дописом я починаю серію ЖЖ-публікацій до Дня Землі, який ми відзначатимемо 22 квітня. Останніми роками я намагаюся виробити в собі відповідальне ставлення відношенню до нашої планети, і добився в цьому певних результатів. Сподіваюся, ці дописи будуть корисними сучасникам та нащадкам.

Найбільший чинник шкоди, якої я завдаю довкіллю - це, безперечно, автомобіль. З огляду на обставини - проживання в передмісті та наявність маленької дитини - відмовитися від цього транспорту зараз я не вважаю за можливе. Але я докладаю зусиль, аби мінімізувати негативний вплив нашого автомобіля на атмосферу. Як?

По-перше, наше авто малолітражне - об"єм двигуна 1,4 л. Цього цілком достатньо для комфортного пересування як по місту, так і на далекі відстані. Витрати пального в заміському режимі - близько 6 л, по місту - 9,2 л / 100 км. Я щиро не розумію, для чого (крім марнославства та пихатості) люди купують автомобілі з двигуном понад 2 літра? Один Land Cruiser палить бензина стільки, скільки 5 Dacia Logan чи Hyndai Getz.

По-друге, з осені 2007 року я роблю Park&Ride - час від часу залишаю машину при в"їзді до Києва та пересуваюся на метро. Цей експеримент показав дуже добрі результати - заміна машини на метро не лише зводить нанівець мою участь в забруденні міста, а ще й економить мій час та гроші.

По-третє, я ніколи не використовую автомобіль для близьких пересувань. Для відвідування маганизів та ринку я користуюся велосипедом, а по центру Києва ходжу пішки. Це і корисно, і економно.

Я мінімізую використання автомобіля поступово. У березні 2008 року я замінював машину на метро 7 разів. У квітні планую збільшити цей показник до 10.

До речі, я помітив, що досить багато людей роблять Park&Ride. Кожен ранок біля метро Академмістечко паркуються одні і ті самі автомобілі, а ввечері (бльзько 19:00) вони поступово роз"їжджаються. Ідея шириться в маси!

Шановні френди, я маю намір провести велике соціологічне дослідження під умовною назвою "Транспортна політика у Києві". Звісно, я буду його робити не сам, а за допомоги поважної соціологічної служби.

За допомоги дослідження я планую отримати відповіді на такі запитання:

( читати далі )

Дуже сподіваюся почути ваші думки та доповнення до цього нарису!

Стратегічна мета цього дослідження - громадський вплив на прийняття рішень у транспортній сфері та контроль над виконанням цих рішень.

Я мешкаю в передмісті і щодня їжджу до офіса, що розташований в центрі Києва. З вересня 2007 року я почав втрачати в пробках на проспекті Перемоги надто багато часу. 14 листопада  2007 року я почав експеримент, метою якого є зменшення часу, який йде на подолання шляху дім-робота-дім.

Суть мого експерименту полягає у випробуванні в київських умовах технології Park&Ride, поширеної в містах Європи. Я став в деякі дні залишати машину біля крайньої станції метро, і пересуватися по місту на громадському транспорті. Ввечері я забираю машину і дістаюся на ній додому.

Я пересідав з машини в метро за таких умов: 1) я їду сам, без дружини 2) на в'їзді до міста я прогнозую затори на своєму маршруті. Перша умова пов'язана з тим, що моїй дружині протипоказаний громадський транспорт, тому з нею ми їздимо лише на машині. Друга умова дуже логічна - якщо пробок немає, то немає і сенсу обганяти їх на метро. Прогноз я роблю, виходячи з дорожніх повідомлень по радіо та з ситуації, яку я бачу в районі метро Житомирська.

Отже, з 14 листопада до 24 грудня я міняв авто на метро 10 разів. Тобто, кожен третій день я комбінував автомобільний та громадський транспорт. В результаті, я заощадив гроші та час, зменшив довжину заторів та загазованість міського повітря, а також уберіг свою психіку від стресів.

І. Заощаджений бензин

Моя машина має споживати 9,2 літра бензину на 100 км в міському циклі. В заторах, коли середня швидкість складає 15-20 км/год, споживання пального, за моєю оцінкою, перебуває на рівні 15 л / 100 км, або 0,15 л/ 1км. Враховуючи, що в середньому за день я проїжджаю по місту 35 км, можемо порахувати:

35 км х 10 днів х 0,15 літрів = 52,5 літра бензину. Це більше, ніж повний бак. На цьому можна доїхади до Криму. В грошах це 270 гривень, якщо ціна 1 літру - 5,15 грн.

ІІ. Заощаджений час

За моєю оцінкою, добирання від метро Житомирська до мого офісу на автомобілі займає від 40 до 80 хвилин, в середньому візьмемо 60. Добирання на метро та пішки - 38-40 хвилин. Тобто, кожен день, коли я залишав машину, я заощаджував в середньому 20 хвини часу вранці та 20 хвилин ввечері. За неповні півтора місяця це вийшло 8 годин - цілий робочий день! До того ж, я знайшов визначеність: змінюючи машину на метро, я можу з точністю до 5 хвилин знати, коли я буду в офісі. Коли я тулюся на машині по пробці, то про визначеність з часом прибуття годі думати.

ІІІ. Екологія, транспорта проблема, психологічний комфорт

Якщо коротко, то я звільнив на дорозі ділянку розміром 4х2 метри, не займав паркувального місця в історичній частині Києва, не загазовував повітря вихлопними газами і не переживав нервових потрясінь, які завдає водіям напружений трафік. А якщо ви думаєте, що це - дрібниця для міста, в якому мільйон автомобілів, то приєднуйтеся до мого експерименту! ;-)

Я маю намір продовжувати свій експеримент і в майбутньму. Можливо, з весни заміню метро на велосипед або скутер. Долучайтеся! ;-)

Сьогодні вже не вперше спостерігав на вулиці Грушевського таку картину:




Я багато чув про різного роду "хресні ходи", які мають прикладний зміст. Нещодавно навіть читав про це дуже хорошу колонку Юрія Макарова в журналі "Тиждень".
Але я ніяк не можу збагнути, чому цей християнський люд (МП) ходить свої ходи саме так - по розділовій смузі? Може, їхні настоятелі навчили їх, що саме такий спосіб пересування по міських вулицях є канонічним, а тротуари - це ознаки "окатоличування" Русі?

Поки стояв на світлофорі, я відкрив вікно автомобіля. Подивився ближче на цих людей, сфотографував їх. По обличчях видно, що їм за це не платять. Вони це роблять З ВІРОЮ в праведність цієї справи. Дехто в цій колоні тихенько наспівував якісь православні (МП) пісні.

Я не злився на них, і навіть не сміявся. "Блаженні" - ось яким словом я би їх охарактеризував.

сьогодні я продовжив розпочатий вчора експеримент подолання транспортних заторів - залишати машину на околиці та їхати до центру на громадському транспорті. на заході ця система називається Park&Ride та активно розвивається муніципалітетами міст.

необхідне пояснення: я мешкаю в передмісті, а працюю в центрі Києві, р-ні вул. Рейтарської. щодня мій маршрут проходить по житомирській трасі та проспекту Перемоги. в середньому я втрачаю в ранкових пробках на просп.Перемоги від 20 до 120 хвилин. вчора я залишив машину на метро Святошин і доїхав до робочого місця за 38 хвилин.

спочатку - про завершення вчорашнього експеримента. в кінці робочого дня я виїхав з метро Золоті Ворота о 17:45, і був в машині бл. 18:15. заторів на виїзді з міста не було. я був вдома о 18:45. втім, по завершенні дня я все-таки виділив три "мінуси" вчорашнього експерименту:
    - довелося заплатити 10 грн за платну парковку на м.Святошин
    - вихід з м.Святошин о 18:15 був ускладнений стихійною торгівлею в переходах та великою кількістю людей
    - проїзд в метро збільшує ймовірність зараження інфекційними захворюваннями (за цей мінус дякую  inquisitor_ua )

сьогодні, зіткнувшись з затором одразу після перетину окружної дороги, я вирішив повторити експеримент, внісши зміни для подолання мінусів. отже, машину сьогодні я залишив на метро Житомирська, на безкоштовній парковці. це перша зміна. а друга зміна - я вийшов з метро на 1 станцію раніше, тобто на м.Університет, і більшу відстань пройшов пішки. мотивація - зекономити час, який забирає перехід між ст.Театральна та Золоті Ворота, та більше розім'яти ноги.

ось що вийшло в мене по часу:

09:13 залишив машину на бічній вулиці від просп.Перемоги
09:17 сів в поїзд на м.Житомирська. заповнення поїзда було не більше 40%
9:32 вийшов з поїзда на м.Університет
9:37 я був на вул.Пирогова
9:52 я в офісі.

вся операція зайняла у мене 39 хвилин - на хвилину більше, ніж вчора (але цього разу я залишив машину на 1 станцію метро далі від центру!). тобто, це приблизно на 10 хвилин довше, ніж якщо б я їхав на машині без заторів, і швидше, ніж якщо б на просп.Переоги був хоча б один щоденний затор (від КПІ до Повітрофлотського мосту).

маю такі запитання до читачів цього посту:
? як дізнаватися, чи є на просп.Перемоги пробки в період між 8:30 та 9:30, яке їхнє місце розташування та довжина? (Авторадіо не підходить - там вранці лише про лівий берег говорять)? може, хтось з вас їздить щоранку по ньому на машині, і може ділитися інфою по sms?
? хтось має бажання приєднатися до експерименту Park&Ride?  ;)

сьогодні їхав на роботу і вирішив вдатися до транспортного експерименту. після того, як на пр.Перемоги в районі м.Житомирська почалася традиційна ранкова тягнучка, я прийняв рішення змоделювати майбутнє - тобто залишити машину на околиці міста та дістатися центру на метро. і порівняти на собі всі про ет контра.

отже, у мене вийшло таке:
9:25 залишив машину на стоянці під Святошинським шляхопроводом
9:28 сів в метро на ст. Святошин
9:53 був на метро Золоті Ворота
10:03 був у себе на робочому місці

результат = 38 хвилин. досвід останніх 3 місяців показує, що подолати цей шлях на автомобілі займає від 40 до 80 хвилин.

плюси і мінуси:
+ зекономив час
+ зекономив гроші
+ метро в цей час було напівпорожне, тому їхав з комфортом
+ не забруднював повітря вихлопними газами
+ не займав місця на дорозі (тбт. не збільшував затор)
+ ознайомився з рекламою в метро. подивився на людей.
+ розім'яв сідничні м'язи (тбт. відстрочив появу геморрою)
+ прогулявся по вул. Золотоворітській
+ якби взяв книжку, міг би використати 25 хвилин для саморозвитку

мінуси виділені  по завершенні експерименту (ввечері):
- довелося заплатити 10 грн за платну парковку на м.Святошин
- вихід з м.Святошин о 18:15 був ускладнений стихійною торгівлею в переходах та великою кількістю людей
 - проїзд в метро збільшує ймовірність зараження інфекційними захворюваннями (за цей мінус дякую  </a></b></a>inquisitor_ua )

ось такий вдалий у мене вийшов експеримент. читайте про його продовження: частина 2

вуличний перформанс під такою назвою відбудеться в середу 24 жовтня о 18:00 на розі бул. Шевченка-Пушкінська. тема акції - власті мають працювати для боротьби з дорожніми заторами. організатори пропонують такі рішення:

• збільшення штрафів за неправильну парковку, 
• ефективніша робота ДАІ щодо оформлення ДТП,
• створення смуг для громадського транспорту,
• стягування платні за в'їзд до центральної частини міста,
• розвиток велосипедного транспорту.

всі деталі та обговорення - на сторінці http://community.livejournal.com/kievnadprof/44304.html
я не є організатором цієї акції, але повністю поділяю її цілі та месіджі.

бувають фільми, в яких видовищність межує зі здоровим глуздом, законами фізики та логіки. так от, "Міцний горішок 4" - не такий. в ньому видовищнісьть перетнула всі межі, вийшовши з зони кіно в зону коміксів та мульфільмів. а ще цей черговий конвєрний шедевр Голівуда, з Брюсом Віллісом в головній ролі, запам"ятався оригінальністю продакт плейсменту. хоч це й характерно для голівудщини, але кожного разу мене це бентежить.

в "Трансформерах", які ми дивилися перед тим, морська піхота США під час виконання бойових завдань слухає iPod, а найкрутіший експерт найсекретнішого спецпідрозділу носить в портфелі macBook. втім, такий самий macBook має в спальні й головний герой - прищавий юнак-невдаха, над яким насміхаються дівчата, а батьки купують йому на 18-річчя іржаве корито з колесами (яке коштує менше за macBook).

в "Горішку 4" надмірно звернув на себе увагу плейсмент європейських брендів: фінського Nokia та німецьких BMW i Mercedes. якщо з Нокією все ясно - комунікатор цієї фірми зіграв ключову роль в порятукну всесвіту (він дивовижно працював, коли вся мобільна мережа США "лежала"), то з автомобілями автори фільма трохи перегнули палицю.

от що мене збентежило: в останніх сценах перед розв"язкою погані хлопці хвилин 20 втікають від хороших на мікроавтобусі, які я щодня бачу на житомірській трасі - Mercedes Sprinter. за сценарієм фільма, автобус цей - комунальний, належить якомусь там бюро хімічного захисту. він має всі ознаки спец.автомобіля, бортовий номер етс.

оце мене дуже зацікавило. бо, наскільки я знаю, в Америці заборонено купувати за бюджетні гроші інші автомобілі, крім американських. я сам за океаном не був (може, там дійсно мерседеси "Ambulance" їздять і шкоди феліції поліцейські), але по-моєму, це якийсь PRaгон.

може бути три пояснення цьому:
1) обмеження на походження авто - це норма федерального законодавства, а в Ню Йорку такого обмеження нема;
2) цей автомобіль - гуманітарна допомога Німеччини після 11 вересня;
3) аффтори фільма жорстоко прогнали.

яка, на вашу думку, версія найбільш вірогідна? може, хтось знається на нюансках ню-йоркського законодавства?

промоція: в сьогоднішній "Газеті 24" опубліковано мою колонку "Дорожній етикет", в якій я "проїхався" по ДАІ.

купують всі! ;)

p.s. українською мовою газета доступна в усіх київських кіосках Союздруку. ті, хто мешкає не в Києві, можуть прочитати доредакторську версію тексту і проголосувати за нього на "Народній правді".

Автомобіль Honda Civic Hybrid CVT AT-PZEV обладнаний двома двигунами - бензиновим (1,3 л) та електричним. електричний працює при їзді в міському трафіку, "від світлофора до світлофора", а бензиновий вмикається на шосе.
в міському циклі ця Хонда споживає 4,8 л/100 км, на трасі - 4,61 л.
ціна гібридного Civic в США - $22,600.

"чи можна замовити подібну машину в Україні?" - це питання я надіслав сьогодні офіційним дилерам Honda та Toyota. не знаю як ви, друзі, але я би на такій їздив.

UPDATED - відповідь від дилерів "Хонди":

«

Автомобиль, который Вас заинтересовал действительно выпускается и поставляется на ряд рынков Европы. На страны СНГ в т.ч. Украину поставки пока не распространяются (по неизвестным нам причинам). Как только ситуация измениться информация будет размещена на нашем сайте.

»